Відкриття виставки Володимира Чорного в Кропивницькому.

«Всі, проходячи горнило війни, наче як дрова і вугілля входячи у вир подій, виходять вже іншими – попелом і димом"...(В. Чорний)

27 березня 2024 року в ММ вперше в рідному місті відкрито виставку творів художника-земляка, графіка, художника-декоратора фільмів, письменника, загиблого головного сержанта «Кари» Володимира Чорного (1976-2023).

На виставці, яка розгорнута в Музеї мистецтв до дня народження митця, представлено 31 роботу із філософськими назвами, які наповнені смислом, підтекстом, глибокими знаннями з історії та культури України в різних графічних техніках – офорт, ліногравюра, літографія, акватинта, мецо-тинто, монотипія, дереворит, олівець тощо. Картини датовані 2005-2011 рр. і створені, переважно, під час навчання в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Можна побачити як художник у своїх творах вдало поєднує кропіткий аналітичний підхід з любов’ю до експериментів. Саме у графіці його цікавили технічні нюанси - експерименти з друком, манерою, композицією, несподіване змішування фарб, витравлювання малюнків незвичного розміру і форми. «Ой подобається мені цей колір, груди коханої можна писати без довгого розмахування по палітрі», - так, наприклад, описував Володимир рожевий відтінок тіоіндиго. Також відвідувачі зможуть побачити і навіть доторкнутися до мідних форм для офортного друку, малюнки, які були створені під час навчання в НАОМА, особисті речі й фотографії, які дозволять нам заглянути за лаштунки кіновиробництва, експозицію з фігурних чотирьох мідних форм. А ще відкривається для нас одна із граней таланту Чорного як письменника: на виставці презентовано проєкт «Кара мовчить». У важких воєнних буднях, в шанцях, в нього виникла потреба виразити те, що побачив і відчув, а саме написання оповідок – метафоричних, подекуди з гумором, комунікацією з побратимами, своєрідним зрізом суспільства.

У фондовому зібранні ММ  зберігається дві картини Володимира Анатолійовича із серії «Українські трагедії»: «Обличчя Чорнобиля» (екологічний голод) (2008) та «Без надії. Голод 1933 р.» (2008) в техніці папір, акватинта, монотипія.

Дружина Олена Білецька  передає до нашої збірки дві роботи митця - ілюстрацію до повісті Льюїса Керрола «Полювання на Снарка» (офорт) та «Желя» (кольорова ліногравюра).

Епічна людина, Самсон, велетень, брила, він брав на себе багато і доводив до кінця те, за що брався. Але він був лише людиною. Як і кожен з нас. Тепер хтось інший має втримати небо, якому художник Володимир Чорний підставляв свої плечі. Із земним днем народження, Володимире! Вічна й світла Вам пам'ять… За матеріалами допису куратора Музею Мистецтв Лесі Нестройної-Шевченко.